Амізон (Amizon)

Загальна характеристика:
хімічна назва: N-метил-4-бензилкарбамідопіридинію йодид.
склад: 1 таблетка містить амізону 0,125 г або 0,25 г.

Форма випуску
Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група
Противірусні засоби для системного застосування. Код ATC J05 AХ10.

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Амізон — похідна ізонікотинової кислоти. Чинить інгібуючий вплив на віруси грипу, виявляє інтерфероногенні властивості, підвищує резистентність організму до вірусних інфекцій, має протизапальну, жарознижувальну і аналгетичну дію.

Противірусна дія Амізону пов'язана з безпосереднім його впливом на гемаглютиніни вірусу грипу, внаслідок чого віріон втрачає здатність приєднуватися до клітин-мішеней для подальшої реплікації.

Протизапальна дія є результатом стабілізації клітинних і лізосомальних мембран, уповільнення дегрануляції базофілів, антиоксидантної дії, нормалізації рівня простагландинів, циклічних нуклеотидів та енергетичного обміну у вогнищі запалення. Жарознижувальні властивості даного засобу зумовлені впливом на терморегулюючі центри мозку. Аналгезуюча дія засобу здійснюється через ретикулярну формацію стовбура мозку.

Амізон підсилює персистуючий імунітет шляхом підвищення рівня ендогенного інтерферону в плазмі крові в 3—4 рази, лізоциму та збільшення титру антитіл до збудників інфекцій, а також клітинного — за рахунок стимуляції функціональної активності Т лімфоцитів і макрофагів. Даний засіб є потужним індуктором ендогенного інтерферону.

Фармакокінетика. Після перорального застосування Амізон швидко потрапляє в кров, максимальна концентрація його в крові спостерігається через 2—2,5 год після прийому.

Період напіввиведення становить 13,5—14 год, метаболізується в печінці, але швидко виводиться з тканин (період напіввиведення становить 2—3 год). Виводиться з організму на 90 — 95 % із сечею у вигляді метаболітів.